МІФОСВІТ

Міф про створення світу

Оновлено: 3 серпня 2026

Міф про створення світу: як українська традиція пояснює постання землі, неба й людини з первісних вод.

Первісні води, острів землі й космічне небо з двома голубами на дубі.
Про що
походження світу, землі й космічного ладу
Хто
Бог, Сатанаїл, первісні води, птахи-творці
Тип
міф
Регіон
українська та ширша слов'янська традиція

Міф про створення світу — це не один окремий текст, а ціле коло українських космогонічних легенд про те, як постали земля, небо, води й людина. У народній традиції ці уявлення записані як окремі оповіді, колядки та казкові мотиви, а не як єдиний узгоджений виклад.

Суть

Український міф про створення світу поєднує кілька моделей творення. Одна з них — постання світу словом або волею Бога, інша — поява суші з первісних вод, коли землю дістають з дна безодні. Окремо в традиції зафіксований дуалістичний міф про створення світу, де співучасниками виступають Бог і Сатанаїл: вони разом плавають по первісних водах, і Бог доручає темній постаті дістати землю з дна. Помилка у формулі, яку промовляє Сатанаїл, стає поясненням для гір, скель і нерівностей земної поверхні — так міф пояснює недосконалість видимого світу.

Походження та варіанти

Матеріал для космогонії слов'ян збережений передусім у фольклорних записах — колядках, легендах, апокрифічних оповідях, зафіксованих етнографами XIX–XX століть. Зокрема, в Етнографічному збірнику Наукового товариства імені Шевченка вміщено оповідання про сотворіння світу, записане на Галичині наприкінці XIX століття.

У карпатських і ширших слов'янських колядках трапляється інший образ: два голуби сидять на дубі серед водяного океану й радяться, як основати світ. Птахи дістають з дна моря пісок для суші та синій камінь для неба — так вертикальна будова космосу постає через спільну дію двох істот, а не одного творця.

Мотив світ із яйця в слов'янській космогонії описаний як прадавній образ, з якого постає космос. Для українського матеріалу цей сюжет підтверджений на прикладі колядки «Була у Бога перепеличка», а також казок «Яйце-райце» та «Три золоті яйця», де яйце має сакральну, світотворчу семантику — це трансформований відгомін ширшого космогонічного мотиву.

Дуалістичні легенди про Бога і Сатанаїла мають сліди книжної апокрифічної традиції та поєднують християнські образи з архаїчнішим уявленням про двох деміургів. Українські народні оповіді про створення світу — це своєрідне народне прочитання Біблії, де біблійний текст переплітається з давнішими міфами й поясненнями походження гір, звірів і самої недосконалості землі.

Символіка й значення

Слов'янський міф творення описує не науковий початок світу, а народний лад: як відділяються небо й земля, вода й суша, світло й темрява. Постать Сатанаїла в цих оповідях пояснює появу зла й хаосу поруч із добром, яке несе Бог — так міф дає моральну карту світу для громади.

Образ двох птахів, що творять землю й небо разом, показує світ як результат спільної дії, а не одноосібної волі. Мотив світу з яйця, збережений у колядках і казках, пов'язує космогонію з річним і родинним циклом — народженням, оновленням, продовженням роду.

Часті питання

Це міфологічний сюжет про походження світу, зафіксований у фольклорі, а не опис реальної історичної події.

Ні, українська традиція зберігає кілька фольклорних варіантів — з водою, з птахами, з яйцем, з дуалізмом Бога і Сатанаїла — а не один узгоджений текст.

Мотиви первісних вод, світового яйця та двох творчих сил повторюються в ширшій слов'янській космогонії та в інших світових традиціях творення.

Ця постать пов'язана з апокрифічною книжною традицією, яка згодом поєдналася з давнішим народним мотивом про двох співтворців світу.

  • Марія Качмар, «Українська етіологічна легенда», 2010· академічне
  • І. Франка, «Етнографічний збірник»· академічне
  • М. Чернюк, «Етнопсихологічна специфіка мотиву створення світу з яйця в українських казках та колядці “Була у Бога перепеличка”»· академічне
  • Мирослав Попович, «Світогляд давніх слов'ян», 1985· академічне
  • Павло Чубинський, «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західноруський край», 1872–1878· фольклор