Істоти
Міфічні істоти України
Іменні духи, боги, нечисть та люди з надприродними силами в українському фольклорі. Кожна картка містить перекази про їхній вигляд, характерну поведінку, рівень небезпеки та згадки в народних легендах.
Слов'янські боги: пантеон
Путівник по слов'янському пантеону: хто з богів засвідчений літописами, хто — обрядова постать, а хто виявився помилкою дослідників.
Українська нечиста сила: всі істоти
Духи природи, хатні опікуни, демонізовані душі й біси: як влаштована нижча міфологія і за яким принципом традиція розрізняла «нечистиків».
Кінь (у фольклорі)
Кінь (у фольклорі) — супутник героя, знак сили й дороги, задокументований у казках, думах та обрядах українців.
Сова (у фольклорі)
Сова (у фольклорі) — нічний птах-провісник: символіка, повір'я про крик сови та її роль у народних віруваннях.
Лелека (у фольклорі)
Лелека (у фольклорі) — птах-символ дому, весни й родинного щастя в українських переказах та прикметах.
Козак Мамай
Козак Мамай — народний символ козацької волі й спокою, відомий із фольклору та народних картин XVIII–XIX ст.
Смерть (у фольклорі)
Смерть (у фольклорі) — персоніфікований образ кінця життя, постать з косою, що відкриває перехід до потойбіччя.
Доля та Недоля
Доля та Недоля в українській міфології — парні образи щасливої й лихої життєвої частки людини.
Відьмак
Відьмак — чоловік із чарівним знанням, пов'язаний із градом і грозою; боялися, але кликали відвернути бурю.
Ворожка
Ворожка — жінка з народних уявлень, яка тлумачила сни, прикмети та передбачала долю в українському фольклорі.
Знахар
Знахар — народний цілитель, знавець трав і замовлянь, що лікує хвороби, знімає вроки та переляк у народних уявленнях.
Щезник
Щезник — гірський дух карпатського фольклору, що зникає безслідно й водить людей манівцями в горах.
Літавиця
Літавиця — жіночий демонологічний дух української традиції, споріднений з дикою бабою та перелесницею з карпатських переказів.
Песиголовці
Песиголовці — міфічний народ людожерів із собачими головами, що живе на краю світу в українських переказах.
Очеретяник
Очеретяник — дух очерету в українській міфології, мешканець заплав і заростей на межі суші й води.
Болотяник
Болотяник — дух трясовин і мочарів в українській міфології, що заманює мандрівників у багно.
Польовик
Польовик — дух поля в українській демонології: господар ниви, що збиває з дороги в спеку та жнива.
Кіт (у фольклорі)
Кіт у фольклорі — не міф, а хатня тварина-знак: чутлива до невидимого, пов'язана з прикметами, домовиком і побутовими переказами.
Змія (у фольклорі)
Змія (у фольклорі) — гадюка, знак землі й підземного світу, символ загрози, скарбу й лукавства в переказах.
Вовк (у фольклорі)
Вовк (у фольклорі) — реальний хижак і символ лісової та зимової небезпеки, межі між людським і диким світом у народних переказах.
Ворон
Ворон в українській міфології — птах-знак, пов'язаний із віщуванням, смертю, війною та народними прикметами.
Зозуля
Зозуля в українському фольклорі: символ туги, жіночої долі й віщування часу через кування птаха.
Кирило Кожум'яка
Кирило Кожум'яка — народний герой-силач, який перемагає змія й визволяє Київ. Походження, перекази, символіка.
Котигорошко
Котигорошко — герой української казки, богатир, народжений з горошини, що перемагає змія й визволяє рідних.
Жар-птиця
Жар-птиця — казковий вогняний птах, чия поява запускає пошук, випробування і винагороду в чарівних сюжетах.
Змій
Змій в українській міфології — багатоголовий супротивник героя, який охороняє межу, скарб чи викрадену дівчину.
Нічниці
Нічниці — нічні духи сну в українській міфології: тривожать дітей, крадуть спокій, насилають страх і виснаження вночі.
Заложні мерці
Заложні мерці — покійники, що загинули неприродною смертю і лишилися неспокійними в українських віруваннях.
Босоркун
Босоркун — карпатський дух-чаклун, що з'являється вночі, шкодить худобі й збиває людей з дороги.
Мара
Мара — нічний дух, що душить уві сні та виснажує людину. Хто вона, де з'являється і як від неї захищались.
Перевертень
Перевертень — людина, здатна тимчасово змінювати подобу, найчастіше на вовка, за українськими народними переказами про прокляття й чаклунство.
Перелесник
Перелесник — нічний вогняний дух-спокусник з української демонології, що приходить у подобі коханого й виснажує людину.
Блуд
Блуд — дух чи сила української міфології, що вночі збиває людину з дороги, водить манівцями в лісі, полі чи на болоті аж до знесилення.
Банник
Банник, або лазник, — дух лазні, який карає за зневагу до звичаю. Хто він у слов’янських віруваннях і чому в Україні його майже не знали.
Симаргл
Симаргл (також Сімаргл, Семаргл) — божество з переліку богів Володимира 980 року, чия роль досі лишається загадкою для науковців.
Хлівник
Хлівник — дух хліва та худоби в українських віруваннях: звідки походить образ і чому фольклор про нього такий скупий.
Ярчук
Ярчук — пес із вовчими іклами, якого в українських повір'ях бояться відьми. Хто це, як його «виводили» за переказами і чому він згадується в Шевченка та «Лісовій пісні».
Характерник
Характерник — козак із надприродними вміннями в українських переказах: невразливість, замовляння, влада над ворожим страхом.
Дворовий
Дворовий — дух подвір'я і стайні в українських віруваннях: пильнує лад, дбає про худобу, карає недбалих господарів.
Арідник
Арідник — верховний дух Потойбіччя в гуцульській демонології, володар гір і прародитель Карпат.
Нявка
Нявка — карпатський лісовий дух, що заманює й зводить з дороги. Хто вона, де водиться і як убезпечитись.
Лихо
Лихо — уособлене нещастя в українських віруваннях, що чіпляється до людини, дому чи роду і поволі забирає сили.
Злидні
Злидні — духи нужди в українському фольклорі: оселяються в хаті й забирають достаток і лад.
Біс
Біс — злий дух української демонології, що спокушає, лякає і збиває людину з дороги вночі.
Дідько
Дідько — народна назва нечистої сили в українських віруваннях, близька до чорта й біса, з власним ареалом і захистом.
Род
Род — язичницьке божество роду й народження в дохристиянських віруваннях слов'ян, засвідчене радше в церковних повчаннях, ніж у казках.
Купало
Купало — обрядовий образ літнього свята: вогонь, вода, вінки, символіка родючості й парування в українській традиції.
Хорс
Хорс у пантеоні Русі: що насправді кажуть літописи про це старослов'янське божество, а що додали пізніші реконструкції.
Стрибог
Стрибог — давньоруське божество з переліку київських богів. За реконструкцією дослідників — бог вітру. Згадки в літописі та «Слові о полку Ігоревім».
Баба Яга
Баба Яга — фольклорна постать казок і повір'їв: відьма, дарувальниця й охоронниця межі між світами. Хто вона й чим небезпечна.
Марена
Марена — образ зими, смерті й обрядового занепаду в українській міфології, втілений у солом'яному опудалі.
Лада
Лада — жіночий образ пісенно-обрядової традиції, пов'язаний зі шлюбом і злагодою. Богиня чи пісенне звертання — розбираємось
Ярило
Ярило — давньослов'янський бог весни й родючості. Що з цього задокументовано в українському фольклорі, а що додали пізніше дослідники.
Сварог
Сварог — небесний бог вогню і ковальства у слов'янській міфології. Що про нього кажуть джерела і чому фольклор мовчить.
Вовкулака
Вовкулака — людина-перевертень українського фольклору. Хто це, де мешкає, як захиститися і чим відрізняється від інших оборотнів.
Водяник
Водяник — дух-господар річок, озер і боліт в українській міфології. Хто це, де мешкає, чим небезпечний і як оберігалися.
Відьма
Відьма — жінка з таємним знанням у народній традиції. Хто вона, де мешкає, як розпізнати й від чого захищалися селяни.
Велес
Велес — давньослов'янський бог худоби, достатку й підземного світу. Розбираємо образ, джерела та сучасні реконструкції.
Упир
Упир — заложний мрець слов'янської демонології, що виходить з могили й шкодить живим. Хто це, де мешкає і як захиститися.
Русалка
Русалка — водяний і польовий дух українського фольклору: хто вона, де живе, коли небезпечна та як від неї боронилися.
Потерчата
Потерчата — душі нехрещених дітей, що блукають болотами вогниками й плачем. Хто вони, де живуть і як від них захиститися.
Полудниця
Полудниця — дух полуденної спеки в українській міфології. Хто це, де з'являється, чим карає і як убезпечитися.
Перун
Перун — верховний бог грому й блискавки в українській міфології. Атрибути, дуб, топірець, культ і християнські трансформації образу.
Мольфар
Мольфар — гуцульський чарівник і віщун українських Карпат. Хто він, які має здібності та чому його водночас шанували й боялися.
Мокош
Мокош — слов'янська богиня землі, вологи й жіночої праці. Розповідаємо, що з образу задокументовано, а що додала пізніша реконструкція.
Мавка
Мавка — лісовий жіночий дух української міфології. Хто вона, де мешкає, чим небезпечна й як від неї боронилися.
Лісовик
Лісовик — дух і хазяїн українських лісів, який стереже звірів, карає за неповагу та збиває необережних мандрівників з дороги.
Кощій Безсмертний
Кощій Безсмертний — слов'янський казковий чаклун, викрадач дівчат зі схованою смертю. Розповідаємо про образ, сюжети й місце в українському фольклорі.
Домовик
Домовик — домашній дух-опікун української міфології: походження, образ, повір'я про частування та захист оселі.
Дажбог
Дажбог в українській міфології — сонячне божество давніх слов’ян, податель світла й добробуту, відоме з «Повісті минулих літ».
Чугайстер
Чугайстер — карпатський лісовий дух, доброзичливий охоронець гуцульських лісів, що полює на мавок. Хто він і як з ним поводитися.
Чорт
Чорт — персонаж української демонології, носій спокуси й хаосу. Де мешкає, як обманює людину і чому його часто висміюють у переказах.