Спас: Маковія та Яблучний

Спас: Маковія та Яблучний — два серпневі свята, коли родина освячує дари літа й дякує за врожай. Медовий Спас, він же Маковія, відкриває цей цикл, а за ним іде Яблучний Спас, пов'язаний із Преображенням Господнім. У ці дні несуть до церкви мед, мак, воду й перші плоди нового саду. Освячене ділять між усіма в хаті, а частину лишають як оберіг до наступного року.

Коли святкують Спаси

Серпневих Спасів три, і всі вони нерухомі — прив'язані до конкретних чисел, а не до Великодня. За новим календарем, на який Православна церква України перейшла у вересні 2023 року, Маковія припадає на 1 серпня, Яблучний Спас — на 6 серпня, а Горіховий — на 16 серпня. Громади, що тримаються старого стилю, святкують ці самі дні 14, 19 та 29 серпня.

За кожним народним іменем стоїть окреме церковне свято. Маковія — це Винесення чесних древ Животворящого Хреста, звідси й освячення води. Яблучний Спас — Преображення Господнє, головне з трьох. Горіховий — Перенесення Нерукотворного Образу, тому в частині регіонів його називають ще Спасом на полотні.

Між першим і третім Спасом триває Успенський піст — за новим календарем від 1 до 14 серпня, за старим від 14 до 27-го. Саме тому Маковія має скромний стіл: свято відкриває піст, а не завершує його.

Як виконували обряд

Напередодні Маковія жінки й діти збирали в полі та на городі трави: васильки, м'яту, чебрець, колоски жита, голівки маку. З цього складали обрядовий букет — маковійчик, куди інколи додавали й полин. До кошика клали мак, мед нового збору, глечик води для освячення.

Уранці родина йшла до церкви з кошиком і букетом. Після літургії священник кропив святою водою мед, мак і маковійчики. Це освячення закривало сезон збору меду й відкривало право куштувати його всією родиною.

Удома освячений мак ділили між випічкою і зберіганням, а маковійчик ставили над образами як оберіг на цілий рік. Пекли шулики — прісні коржі з маком, їли їх зі свіжим медом. Стіл лишався скромним, бо саме тоді починався Успенський піст.

На Яблучний Спас порядок дій був іншим. Господині заздалегідь відбирали найкращі яблука нового врожаю, інколи додавали груші й сливи, але в центрі кошика завжди лежали яблука. До кошика клали ще квіти, колоски й невеликий хлібець.

Церква служила празничну літургію на честь Преображення Господнього, і після неї священник освячував кошики з плодами. До цього моменту яблука нового врожаю не їли — вважалося, що вони ще не готові до столу. Сама схема — зібрати, накрити рушником, донести до церкви, поділити вдома — повторює те, що робили на Великдень, тільки замість паски в кошику лежить урожай.

Повернувшись додому, родина влаштовувала спільну трапезу: пекли пироги з яблуками, ставили на стіл мед і фрукти. Освячені плоди обов'язково давали дітям, старим і хворим — відмовити в частуванні вважалося поганою прикметою.

Третій Спас, горіховий, у обрядовому циклі стояв скромніше. Освячували горіхи, перший хліб з нового зерна та полотно, але окремого святкового ходу з кошиком тут дотримувалися не всюди однаково.

Символіка

Мед символізував достаток і солодкість, зібрану бджолами за ціле літо. Освячений мед вважали особливо корисним для дітей і хворих, тому його берегли й давали малим першим після освячення.

Мак ніс подвійне значення: він був складником святкових страв, як шулики, і водночас оберегом. Розсипаний освячений мак у деяких місцевостях мав ніби відганяти лихе від дому — так само, як пахуче захисне зілля клали під поріг.

Освячена на Маковія вода означала очищення дому й людини. Нею скроплювали кутки хати, криницю, іноді й дітей, вважаючи серпневу воду особливо цілющою після освячення.

Яблука на другий Спас читали як перші плоди, віддані Богові в подяку. Заборона їсти їх до освячення підкреслювала: урожай спершу належить вищому порядку, а вже потім — родинному столу. Ця сама логіка «першого снопа» й «першого плоду» проходить через увесь хліборобський календар.

Церковний зміст Преображення Господнього — явлення слави Христа й образ оновлення всього творіння. Народний звичай освячувати плоди саме в цей день продовжує ту саму думку: праця людини й дари природи стають частиною освяченого порядку.

Що святять на Спаса — це не просто перелік продуктів, а ціла модель літнього врожаю: мед і мак першого Спаса, яблука другого, горіхи й хліб третього. Разом вони складають подячний ряд за ціле літо праці.

Регіональні варіанти

Три Спаси в Україні мають спільну основу, але різні акценти в регіонах. У Центральній Україні — на Полтавщині, Київщині, Черкащині — Маковію особливо пов'язують із пасікою, а Яблучний Спас — із садом і першим збором фруктів.

У Галичині й на Поділлі третій Спас частіше називають Спасом на полотні: тут освячували не лише плоди, а й рушники та тканину. До Спасів приурочували і ярмарки, де продавали мед, горіхи, полотно.

На Поліссі третій Спас у народній пам'яті звучить тихіше — тут головними лишаються Маковія й Яблучний. Але в місцевостях, багатих на ліс і сад, горіховий Спас усе одно зберігає окреме місце: саме тоді освячували перший урожай горіхів.

Загалом перший і другий Спас мали яскравіші й стійкіші обряди, ніж третій. Народні прикмети про погоду, пов'язані зі Спасами, теж найчастіше прив'язані до Маковія й Яблучного, а не до горіхового свята: за дощем чи сухим днем судили про осінь, а за холодним ранком — про ранню зиму.